Органічна генерація трафіку: звідки, скільки, як, коли

Позаяк до старту проекту залишаються лічені миттєвості (дні), в порядку інформації про те:

• де ми (та проект) перебуваємо
• куди прямуємо
• за рахунок чого рухаємося
• коли дістанемося
• що отримаємо

Власне, позаяк засаднича конкурентна перевага проекту — це органічний трафік та зважаючи, що розуміння цієї “нематеріальної субстанції” може бути різним, далі кілька слів про “органіку” як технологію (не магію чи таємницю), в якій:

1. Якщо на вході є необхідна сировина у необхідному обсязі
2. У процесі технологічної її обробки, вона
3. Завжди перетворюється у готовий виріб потрібної якості та у потрібні кількості

Іншими словами, читати далі варто щоби з’ясувати/актуалізувати яким чином “Психоенциклопедія”, Блог, “Словник”, “Профайли” та інші текстово-інформаційні сторінки веб-платформи забезпечать їй:

1. Значні обсяги органічного (безрекламного, безкоштовного) трафіку уже в перші тижні після старту/ввімкнення індексації
2. Суттєву динаміку щомісячного зростання обсягів цільового трафіку уже з першого місяця після ввімкнення індексації
3. Чималий та зростаючий потенціал монетизації органічних відвідувань сайту за рахунок кластерної докапіталізації

ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ТРАФІК НА САЙТАХ?

Проста відповідь — з Google, котрий є практично монопольним, хоч і неідеальним пошуковиком у процесі формування україномовної ідентичності.

А якщо точніше — з ТОПу пошукової видачі на першій сторінці результатів у Гуглі.

(І хоча є ще трафік із соцмереж, сайтів-партнерів, емейл-розсилок, месенджерів тощо — лише трафік із Гугла має таку характеристику як пошуковий, а відтак і на 100% цільовий)

Якщо людина щось “шукає в інтернеті”, то це свідчить, як мінімум про актуальний інтерес, або, значно рідше — означає наявність актуальної потреби (про інтерес та потребу ще буде кілька слів нижче)

Власне, щоби переконатися в істинності вищевказаного — просто згадайте як ви останній раз “шукали щось в інтернеті”.

Це у 99% випадків відбувається через пошуковик, який надавав у відповідь на запит перелік пропозиції на які ви натискали і переходили (див. Рис.1)

Рівно так само, і уже незабаром, користувачі будуть переходити і в “Простір Психологів”, але до цього залишилося ще “кілька миттєвостей”

Власне, крім послідовності пропозицій гугла на пошуковий запит, на картинці також видно, що існують два різновиди “трафіку із Гугла”, а саме — рекламний (червоним кольором) та органічний (зеленим).

ДВА РІЗНОВИДИ ТРАФІКУ ІЗ ГУГЛА

Справді, Гугл може генерувати (спрямовувати) на сайти два різновиди трафіку – рекламний та органічний, причому:

1. Рекламні сайти:
   • Знаходяться вище, ніж органічні
   • Таргетуються лише на запити, які свідчать про потребу (див. рис. 2 нижче)
   • Кожен клік на такі посилання — платний і в середньому коштує біля 5-10 гривень
   • Завжди є небезпека “склікування реклами”, коли хтось зумисно “зливає весь денний бюджет” фейковими кліками
   • У порівнянні з “органічними”, користувачі, які переходять по рекламі — знаходяться на сайтах, в середньому у 3-8 разів менше часу та у стільки ж разів менше схильні виконувати цілові дії (запис, покупки тощо)
     
2. Органічні сайти:
   • Знаходяться під рекламними, якщо шукається “потреба”
   • Знаходяться угорі на запитах-інтересах
   • Користуються більшою довірою користувачів (є значна кількість тих, хто принципово рекламу не клікає)
   • Відвідувачі вивчають такі сайти годинами та схильні частіше виконувати цільові дії
   • Обсяги трафіку на такі сайти завжди стабільно зростають, але динаміка може бути різною
   • Жодних оплат за 100% цільовий трафік не передбачається
   • Перебування такиї сайтів у ТОПі визначається пошуковою оптимізацією, релевантністю, ранжуванням та поведінкою користувачів після їх відвідування

ІНТЕРЕС ТА ПОТРЕБА

Власне, у “Просторі Психологів” ми засадничо орієнтуємося на органічний трафік і не в останюю чергу тому, що це дозволяє охоплювати обидва сегменти цільової аудиторії:

1. Та, що керується інтересом
2. Та, поведінку якої — визначає потреба

Якщо умовно зобразити пропорцію в загальній цільовій аудиторії вищеозначених частин, то співвідношення інтересу і потреби буде десь приблизно таким (Рис.3):

Таке співвідношення, некоректне розуміння закономірностей котрого, до речі, прирікає на “постійну і безуспішну, але якби єдиновірну борню багато бізнесів, власники яких патологічно упевнені, що їм потрібні лише ті 5%, які мають потребу” — має кілька важливих наслідків:

1. В один момент часу (день/тиждень/місяць) тощо, лише 5% обсягу всієї цільової аудиторії відчуває потребу
2. Персональний склад кожної з цих частин 100% аудиторії постійно змінюється:
   • хто керувався інтересом, в якийсь момент починає відчувати потребу
   • хто задовольнив (чи ні) потребу — вертається у категорію інтересу
3. Нікому достеменно невідомо коли і за яких умов ті, хто керувалися інтересом переходять у категорію тих, поведінка котрих визначається потребою і навпаки
4. Ті, хто керуються потребою — зазвичай, приймають рішення на основі даних, отримах ще на стадії “інтересу”
5. Хто працює з інтересом, ефективно монетизує і потребу, а хто працює лише з потребою — приречений на рекламозалежність та незначні результати.
6. тощо

Іншими словами, якщо користувачі ще на стадії інтересу стикалися із джерелом задоволення потреби та залишилися задоволеними — вони будуть схильні довіряти саме цьому джерелу як “перевіреному”.

Далі, в уважного читача може виникнути запитання, а як і коли ми опинимось отам вгорі, у ТОПі?

ІНДЕКСАЦІЯ І ТОП

Процес індексації (перечитування і оцінки ШІ) нового сайту — триває близько тижня, а інколи й значно швидше, в результаті чого — “сайт просто з’являється у результатах і люди починають на нього клікати”

Пошуковий алгоритм в основі якого штучний інтелект — автоматично ранжує (присвоює певний рейтинг) різні сайти за:

1. Здатністю надавати відповідну (релевантну) запиту інформацію
2. Спроможністю задовольняти потребу, яка може стояти за первним запитом.
3. Технічною зручністю

В контексті сайтів про психологію, особливо зважаючи на характер роботи конкурентів, які працюють лише з потребою, за великим рахунком, щоби вибитися в ТОП достатньо лише інформації (інтерес) та можливості підбору і звернення до психологів (потреба)

У цьому місці уважний читач або читачка також могли зауважити, що в ТОПі на запит-потребу (“психолог”, Рис.1), і на запит-інтерес (“психологія”, Рис.2) присутня Вікіпедія, іншими словами — загальна енциклопедія.

Це, власне, натякає на фундаментальна важливість “Психоенциклопедії” адже наочно свідчить, що така організація інформації — високо оцінюється “гуглом” у загальних випадках, а відтак і дає всі підстави розраховувати на перші позиції в ТОПі — для психологічної аудиторії.

Відтак, оскільки у “Просторі Психологів” уже є структурована інформація та можливість підбирати фахівців (релевантність) — це “вбивче комбо” дозволяє розраховувати на успішну індексацію і перші місця в ТОПі уже починаючи з другого тиждня після старту/ввімкнення індексації.

РЕЛЕВАНТНІСТЬ

Особливістю пошукового алгоритму ранжування сайтів є також те, що “більш релевантні” сайти отримують вищі позиції в ТОПі, ніж “менш релевантні”.

Іншими словами, якщо наразі в органічному ТОПі на запит-потребу знаходяться:

1. Загальноінформаційна енциклопедія — Вікіпедія з тисячами статей крім психологічної тематики
2. Загальнолікарський doc.ua (до речі, це дочка ідентичного проекту doc.ru) — із кількома сотнями психологів, які складають невелику частку серед лікарів інших спеціальностей

То у випадку, коли в “Просторі Психологів” вже на старті буде:

1. Психоенциклопедія, словник та блог — на 1000+ публікацій
2. Кілька десятків різних фахівців у психології та функціонал “націлювання експертизи” (який, до речі, сам по собі, має потенціал бути game changer’ом)

Є усі підстави розраховувати, що psyhology.space вважатиметься Гуглом більш релевантним веб-ресурсом, ніж обидва вищевказані, адже якщо користувач шукає щось психологічне — то йому/їй:

1. Не стільки цікава загальна інформація, серед якої є і психологічна, скільки суто психологічна (та ще й створена психологами)
2. Не так суттєві стоматологи, кардіологи, гінекологи тощо, скільки важливі різні фахівці-психологи (дитячі, підліткові, сімейні, психотерапевти, психіатри)

Тобто, сайт суто про сферу психології, але з великою кількістю фахівців та суттєвим об’ємом структурованої психологічної інформації — має усі шанси вийти на перші позиції в ТОПі, адже буде, поза всяким сумнівом “більш релевантним” уже за кілька тижнів після старту.

А перші позиції — це якщо не весь обсяг трафіку, то левова його частка — 50% і більше.

ОБСЯГИ ТРАФІКУ

Зважаючи на зростаючі у зв’язку з війною і не лише, показники стресу, інтересу та потреби в психології — можна сміливо передбачати загальний обсяг цільової аудиторії на рівні 10-15 млн. людей.

У проекції на яку не яку, але конкуренцію та частоту пошуку слів і словосполучень зі “семантичного ядра” — розрахункова кількість відвідувачів повністю робочого сайту вже за кілька місяців може бути орієнтовно 1 млн/міс.

Оскільки 1 млн в місяць — це 100%, а потребу відчувають приблизно 5%, то за розрахунками, сайт може розраховувати десь на 50 тисяч звернень до психологів щомісячно.

Для додаткової реалістичності, можна це все поділити на 2 чи навіть на 5.

В підсумку, павіть 10000 звернень у місяць виявиться більш, ніж цілком достатньо для:

• 100 психологів, які отримують і опрацюють по 100 звернень у місяць
• 500 фахівців по 50 звернень на місяць
• 1000 спеціалістів по 10 звернень

Позак на старті фахівців у нас є близько 40, є усі підстави очікувати, що роботи вистачить усім.

Водночас, позаяк іншою фундаментальною перевагою “Простору Психологів” є не стільки додаткові обсяги важкої роботи, скільки можливість максимальної монетизації психологічної експертизи, розглянемо ще можливості монетизації інтересу.

МОНЕТИЗАЦІЯ ІНТЕРЕСУ

Як випливає з вищевказаного, уже невдовзі після старту — проект цілком може розраховувати на 1 000 000 відвідувачів щомісячно, причому, слід враховувати, що сегмент “інтерес-керованої” цільової аудиторії буде складати левову частку відвідувань, приблизно 9/10, може навіть більше.

Стартові можливості веб-платформи, треба визнати, дають небагато можливостей для монетизації інтерес-керованого сегменту цільової аудиторії, адже:

1. Дозволяють монетизувати винятково потребу — шляхом звернення до фахівців чи відвідування подій (групи, ретрити), які проводяться фахівцями і які ще треба буде постворювати.
2. Не залишають іншого вибору окрім як “йти, щоби колись повернутися” — дев’ятьом із десяти залучених відвідувачів, в яких трансформація інтересу в потребу ще не оформилася

Інша справа, веб-кластер, який високоймовірно, постане в результаті фінальної “кластерної докапіталізації” дасть проекту змогу монетизувати також інтерес:

По-перше, пропонуючи релевантні інтересу відвідувача продукти (матеріальні та нематеріальні) у PSY-крамниці. Зокрема:

1. Книжки:
   • про стрес тим, хто читає про стрес,
   • про відносини, тим, хто цікавиться стосунками
   • тощо
2. Антистресову канцелярію/меблі корпоративному бізнесу
3. Дитячі розвиваючи іграшки/книжки — батькам, що цікавляться цією темою
4. Офлайн-курси:
   • Аутотренінгу тим, хто цікавиться самодопомогою
   • Управління емоціями тим, хто цікавиться цим
   • тощо
5. тощо

Іншими словами, користувач/ка, який/а цікавиться певним аспектом психології, але ще не готовий/а звертатися до психолога — зможе придбати у нас той чи інших спосіб поглибити цей інтерес і залишиться задоволеним/ою та навіть вдячною/им.

По-друге, кластеризація надасть необхідні ресурси, які допоможуть проекту:

1. Зміцнити контентний фундамент:
   • Опрацювавши якісно існуючий контент (доместикація, редактура, увиразнення картинками тощо)
   • Додавши ще 1-2 тисячі статей “Психоенциклопедії”
   • І забезпечити відсутність конкуренції на роки, якщо не десятиліття вперед
2. Заземлитися чи то пак розвіртуалитися:
   • У якомусь відповідно просторому і обладнаному приміщенні,
   • Що зміцнить довіру та надасть додаткові способи як презентації, так і комерції:
     • Відеокімната для блогів, обговорень, інтерв’ю
     • Зал для групових заходів (20-50 чол)
     • 2-3 консультативні кабінети
     • VR-кімната
3. Розвернутися лицем до клієнтів:
   • створивши середовище для взаємодії (відео, розрахунки, розклад, історія)
   • організувавши контакт-центр (на допомогу фахівцям та клієнтам)
4. По-дорослому стартувати
   • провівши офіційну стартову презентацію
   • з фуршетом, залученням журналістів
   • проплативши кілька PR-публікацій
   • провівши стартову рекламну кампанію
5. “Осідлати/застовбити” тему VR-психології
   • шляхом розробки середовища та кількох програм
   • чим додати проекту інноваційності та футуристичності, а водночас і зручності
6. Перекласти сайт на англійську
   • можливо і ще 2-3 світові мови, іспанську, французьку, німецьку,
   • що дозволить вийти на іншомовні ринки
   • і збільшити щомісячну аудиторію до 5-10 млн. відвідувачів
7. Створити асоціацію україномовних психологів,
   • від імені якої проводити навчання фахівців українською
   • генерувати законодавчі ініціативи
   • формувати тренди
   • тощо

Іншими словами, якщо веб-платформа — це уже добре, то веб-кластер — на порядок краще.

Водночас, уважний читач або читачка може зауважити, що все це не дуже пояснює коли проект зможе вийти на робочі обсяги трафіку?

Для відповіді на це запитання, окремий розділ.

РОЗГОРТАННЯ ПРОЕКТУ

Як видно із вищевказаного, після повного розгортання веб-платформи чи веб-кластару — трафіку проекту точно не бракуватиме.

Водночас, треба розуміти, що мільйонні обсяги в повноцінному робочому режимі — означають багатотисячні уже в тестовому.

Відверто кажучи, з огляду на відсутність релевантної конкуренції — є усі ознаки очікувати та розраховувати на вибуховий старт і таку ж динаміку зростання.

Іншими словами, які саме обсяги трафіку залучатиме проект уже в перші дні тестового старту — покаже лише найближчий час, але ймовірність того, що вони будуть значними — прямує у нескінченність.

Щодо предметних кількох миттєвостей, які відділяють проект від старту:

1. Достартова верстка публікацій “Психоенциклопедії” (залишилося ще 100 неоформлених, це 1-2 дні)
2. Перевірка функціоналу націлювання експертизи у “Підборі фахівців” (1 день)
   • (при потребі корекції ще день-два)
3. Адаптація профайлів фахівців під функціонал “націлювання експертизи” (1 день)
4. Презентаційні публікації проекту через призму кластерної докапіталізації в оновленних пунктах меню (2-5 днів)
5. Перелінкування — 5-7 днів (див.нижче)

Щодо перелінкування, це про “перше враження на Гугл”, другої можливості справити яке — не буває.

Для того, щоби максимізувати вау-ефект, який, за логікою подій та усіма розрахунками “Простір Психологів” справить на штучний інтелект Гугла — бракує ще одного елементу, який уважні читачі могли помітити у ексель таблиці “Психоенциклопедії” у колонці “лінки”, що знаходиться між мета-тегами і картинкою.

Іншими словами, позаяк наявність внутрішніх взаємозв’язків між публікаціями на сайтах — не лише суттєвий чинник ранжування сайтів, а й передумова довшої затримки читачів на сайті, що також важливо для високого рейтингу

В ідеалі, перед “ввімкненням індексації” — треба би було інтегрувати у всі стартові публікації по 2-3 посилання на інші статті/розділи сайту, що й передбачає додавання ще кількох днів.

(також підготовка до індексації потребує відзначення поки порожніх статей такими, які індексувати непотрібно та розміщення на них невеличкого тексту, який зможуть почитати ті, хто на них випадково наткнеться, але це окремого пункту не заслуговує)

Іншими словами, зважаючи на всі технічні та максимізаційні нюанси — зараз є всі підстави вважати, що:

1. Тестовий старт уже, практично, відбувається
2. Датою ввімкнення індексації та фактичного старту, цілком може стати 15-20 вересня.
3. Ще у вересні з’являться перші звернення, а у жовтні може з’явитися навіть їх надлишок

P.S.

Щодо, предметно, кластерної докапіталізації ще буде окреме комюніке після підготовки пунктів меню сайту, але одразу можна сказати про головне:

1. Хто забажає взяти в ній участь отримає помноження на 2 у пайовому розрахунку (як і під час другої)
2. В усіх переліках фахівців за результатами “підборів” — учасники первинного ядра матимуть найвищі позиції, друга хвиля співзасновників — відображатиметься у переліках після перших, а усі нові співзасновники (якщо такі будуть, що високоймовірно) — нижче “первинної молекули”

Але як уже обгрунтовувалося вище — роботи вистачить всім. Проте, гранична її корисність, сама по собі, орієнтує проект розвивати альтернативні способи монетизації трафіку, тим більше, що вигоду від цього — відчують усі.

Це вже не зосереджуючись на потужному імпульсі до знеросійщення, який уже ось-ось почне трансформувати сферу і репрезентувати “колективну свідомість”.

Тобто, реально і упевнено вмикати індексацію можна буде уже за 10-15 днів