Маркетинг-функція: в офісі чи віддалено?

СУЧАСНА ТЕОРІЯ НАДАННЯ МАРКЕТИНГ-ПОСЛУГ

По-перше, працювати маркетером (не плутати з макетологом) в офісі, як правило, ефективно лише попервах, на стадії знайомства з нюансами маркетингової проблематики та у процесі з’ясування принципів дії механізмів корпоративного управління.

По-друге, цілком реально здійснювати певний цифровий напрям чи й увесь спектр маркетингової діяльності підприємства віддалено, але, як правило, не одразу, а лише після періоду достатнього осягнення проблематики, знайомства з ключовими особами у команді та відпрацювання ланцюжка прийняття рішень

СУЧАСНА ПРАКТИКА НАДАННЯ/ОТРИМАННЯ ПОСЛУГ ІЗ МАРКЕТИНГУ

1. Після, зазвичай, насиченого та інтенсивного періоду осягнення предмету маркетером та достатнього з’ясування його суті і властивостей (у т.ч. обмежень), як правило, наступає період реалізації уже обговореного і узгодженого, що у випадку офісного формату – зовсім не обов’язково.
   
2. При віддаленій співпраці маркетера з бізнесом, у випадку відсутності періодичних зустрічей з уповноваженими представниками підприємства, як правило, зменшується обсяг взаєморозуміння, а відтак і, з часом девальвується ефективність співпраці
   
3. Оптимальна тривалість ознайомчого періоду «безпосередньо на виробництві», як правило, не перевищує одного місяця, адже за цей період отримуються достатньо об’ємні знання про специфіку маркетингової проблематики бізнесу та напрацьовуються (випробовуються) шляхи її ефективного вирішення.
   
4. Оптимальним періодом проведення зустрічей (консультацій) віддаленого маркетера із уповноваженим представником чи командою топ-менеджерів бізнесу (звісно, що залежно від обставин) як правило, може бути спершу 1-2 рази у тиждень, а далі 1-2 рази на місяць
   
5. Гранична корисність маркетингу для бізнесу (див.окрему статтю), як правило незмінна і при роботі маркетера в офісі, і при віддаленій роботі з періодичними нарадами «на виробництві»

Але перед тим, як розтлумачити детальніше своєрідне «доведення кожної з вищевказаних тез», доречно навести короткий ліричний відступ із фахового досвіду одного зі співзасновників «Маркетерні» Володимира Наконечного:

Коли телефонували зі запрошеннями на співбесіди (а таких дзвінків було чимало, мабуть більше сотні за останні кілька років) і на початку діалогу, HR-менеджер, помічник директора чи безпосередньо особа, яка приймає рішення обумовлювала, що для них принципово «працювати в офісі з 9-00 до 18-00»,

Моя відповідав була:

— Такий графік роботи в офісі не виключений, принаймні попервах, адже маркетеру з бізнесом потрібно «познайомитися і осягнути міру й ступінь взаємовідповідності» і така ваша умова мене, звісно ж, не лякає.

— Водночас, потрібно «уже й зараз» нам із вами спробувати з’ясувати «Вам потрібно заповнити вакансію чи отримати маркетингові результати?».

Після цього, як правило, якщо перед компанією стояло завдання заповнити вакансію – діалог припинявся, а у випадках потреби «отримати результат» продовжувався з урахуванням синхронізації бачень та можливостей.

Та повернімося до тлумачення першої тези сучасної теорії надання маркетингових послуг, котра стверджує. що:

Працювати маркетером в офісі, як правило, ефективно лише попервах, на стадії знайомства з нюансами маркетингової проблематики та у процесі з’ясування принципів дії механізмів корпоративного управління.

ТЕЗА ТЕОРІЇ №1

На наш, заснований на багаторічному практичному досвіді погляд, це твердження істинне, позаяк успішна діяльність маркетера«в загальному» потребує дотримання шістьох критеріїв ефективності:

1. Вивчення усіх суттєвих аспектів маркетингової і суміжної проблематики
2. Генерація можливих рішень із прогнозами щодо інвестицій та ефективності
3. Узгодження можливих рішень з особою (командою), яка приймає рішення
4. Реалізація узгоджених рішень самостійно або із залученням сторонньої допомоги
5. Корекція відповідно до результатів зворотного зв’язку щодо ефективності рішень
6. Підбиття підсумків та встановлення взаємозв’язків

Відтак, істинно, що доцільність і навіть потреба перебування маркетера в офісі — актуалізується лише при виконанні першого і третього критеріїв, а усі інші – такої присутності, об’єктивно, практично та логічно, не вимагають.

ТЕЗА ТЕОРІЇ №2

Спочатку, первинне формулювання:

«Ефективно працювати маркетером віддалено можливо, але, як правило, лише після періоду ознайомлення з проблематикою, повноваженнями у команді та відпрацювання ланцюжка узгоджень і прийняття рішень»

Щоб осягнути істинність другої тези, також безпосередньо заснованої на місткому професійному досвіді співзасновників неординарної агенції, достатньо просто перечитати вказане у тлумаченні першої.

(це допоможе змоделювати ситуацію «ефективної роботи маркетера взагалі у контексті взаємозв’язку кожної зі складових із необхідністю перебування в офісі, так би мовити із протилежного краю спектра)

Додати варто окремо лише те, що віддалена робота маркетера – це не лише «фаховість у вакуумі», а й мистецтво ефективної комунікації, неочевидні аспекти ефективності котрого — можуть з’явитися лише на основі досвіду як такого, причому за умови його поєднання з відповідними особистіними характеристиками маркетера.

Зокрема, такими як: розуміння суті ситуацій, уміння розставляти пріоритети, самоорганізованість, лаконічність, своєчасність, ненав’язливість, недратівливливість а також, що немаловажливо — креативність.

Далеко не усі, іншими словами, здатні робити це продуктивно тому, що така стратегічно важлива для будь-якого підприємства функція як маркетинг, особливо за умови її реалізації у стислі, але регулярно повторювані відрізки часу та без постійної офісної присутності фахівця, якому вона делегована за попередньої домовленістю сторін, вимагає від маркетера:

• не лише прозорості щодо обсягу зусиль та ресурсів і коректності тлумачення результатів,
• а й комунікативної ефективності та емоційної адекватності, причому як у діалогах із окремими учасниками команди, так і в інформаційному обміні із топ-менеджером(кою), котрий(а) приймає рішення.

Розібравшись із аспектами теорії, рухаємось до сучасної практики надання/отримання маркетингових послуг:

ТЕЗИ ІЗ ПРАКТИКИ

Розкриваючи істинність “практичних тез в цілому” за допомогою промовистої медичної аналогії, зазначимо, що маркетинг, принаймні на першому своєму етапі, багато в чому нагадує «збирання лікарем анамнезу та інструментально-функціонально-лабораторну діагностику пацієнта».

Продовжуючи взаємні смислові паралелі між маркетингом для бізнес-організму та медичною допомогою для людини, відзначимо ще декілька критеріїв ефективності процесу:

• По-перше, Пацієнт, який прагне одужання, повинен розповісти лікареві докладно і ретельно про усі свої скарги лише одного разу, на самому початку курсу лікування, а відповідно, лікар, звісно ж за безпосередньої участі Пацієнта, незалежно провести усю необхідну для встановлення точного діагнозу і призначення ефективної терапії функціональну, лабораторну та інструментальну діагностику

• По друге, після завершення як попереднього, так і наступного за ним етапу “безпосереднього узгодження з Пацієнтом курсу лікування” та під час отримання фізичним чи бізнес-організмом лікувальних процедур – контакти Пацієнта з Лікарем закономірно рідшають і зводяться до періодичного отримання зворотного зв’язку в он- чи оффлайн форматі.

• По-третє, звісно ж, Лікар може супроводжувати Пацієнта і на кожній процедурі, проте така послуга для Пацієнта коштуватиме, природно, що значно дорожче, а основний її ефект, особливо у проекції на маркетинг, матиме винятково психологічно-заспокійливий характер, що у принципі в нас також можливо

Крім цього, для ясного розуміння неочевидних аспектів специфіки, немаловажливо, що сучасна практика надання маркетингових послуг, об’єктивно, не вимагає вдаватися виключно до офісно-стаціонарного формату діяльності навіть у режимі «повного маркетингового супроводу».

Відтак і не вимагає постійного перебування маркетера “перед очима” директора (особи/команди, яка приймає рішення), передбачає лише періодичну наявність доступного часу в Замовника на узгодження важливих моментів тих чи інших рішень, і акцептує факт, що можливості розглянути певну пропозицію миттєво і всебічно у директора (особи/команди, яка приймає рішення), може й не виявитись.

В якості практичної ілюстрації, ще один невеличкий ліричний відступ за мотивами фахової діальності згаданого вище фахівця-маркетера:

Працюючи в офісному режимі (у сумі це було років 4-5), жодного разу я не присвячував 100% свого часу виключно роботі, а інколи міг навіть цілий день нічого не робити по предмету, адже з одного боку, «процесс уже пішов і потрібен час, щоб зрозуміти та прокомунікувати його результати», а з іншого «анонсована і принципова пропозиція, що обов’язково потребує узгодження – поки без відповіді через відсутність часу в директора на її вивчення, відтак у процесі природно виникає пауза» тощо

Звісно ж стверджувати, що усі маркетери (хоча, швидше, маркетологи) й завжди охоче підтвердуватимуть ці слова – ми не візьмемось, натомість ще раз нагадаємо про медичну аналогію та сподіватимемось, що і колеги, і потенційни партнери правильно нас зрозуміють

А наостанок, для повноти картини сучасних особливостей практики надання/отримання маркетингових послуг, окремо ще розкриємо одну з вище наведених тез, а саме:

«При віддаленій співпраці маркетера з бізнесом, у випадку відсутності періодичних зустрічей з ключовами особами команди, як правило, зменшується обсяг взаєморозуміння, а відтак і девальвується ефективність співпраці»

Доведенню цієї тези, передовсім, допоможе “релевантна бувальщина” від згадуваного вище фахівця-практика, зміст якої зводиться до того, що:

На моїй пам’яті як мінімум десяток випадків безпосередньо засвідчували, що момент започаткування співпраці з певним бізнесом або починався, або супроводжувався прощанням із підрядниками-аутсорсерами, котрих «не бачили в офісі уже кілька місяців», і від чого, за словами директора чи особи/команди, яка приймає рішення – маркетинг дещо постраждав

Й справді, без періодичних особистих зустрічей (не плутати з онлайн, що звісно ж краще, ніж нічого, але все таки), обом сторонам украй важко достатньою мірою синхронізуватися у динамічному внутрішньо та зовнішньому середовищах бізнесу.

Адже скажімо, важливі моменти з життя бізнесу так і не доводяться до відома віддаленого маркетера, а з іншого боку, зміни у житті й фаховій діальності маркетера – рідко передбачають необхідність окремого інформування керівників певного партнерського бізнесу.

Так воно й тягнеться певний час, попутно не даючи обом сторонам належного імпульсу для розвитку.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

На основі вказаного вище (і, безпосередньо не згаданого) є усі підстави зробити проміжний, але достатньо обґрунтований висновок, що оптимальним варіантом співпраці бізнесу та маркетера є так би мовити «збалансований маркетинг», що передбачає:

• перебування фахівця в офісі компанії упродовж первинного періоду (тривалість узгоджується додатково в індивідуальному порядку)
• віддалену системну роботу з регулярними періодичними зустрічами (уявлення про необхідну регулярність та періодичність, як правило виникають природно, у процесі співпраці)

Водночас, слід зазначити, що унікальність нетипової (неординарної) маркетингової агенції дозволяє Замовнику не лише налаштувати процес настільки індивідуально, наскільки це взагалі можливо, а й уникнути “усіх недоліків” обидвох форматів скориставшись усіма їх перевагами.

Щоби ще краще пересвідчитись у доцільності надсилання запиту на первинну консультацію саме у “Маркетерню”, радимо ознайомитись ще, як мінімум з двома публікаціями:

1. Маркетинг-послуги: консалтинг, аутсорсинг, аутстаффінг
2. Маркетинг-ресурс: фахівець, відділ чи агенція?