Аліна Балачук

Привіт! Мене зовуть Аліна і я дизайнерка. І мабуть не лише за фахом, а й за покликом серця.

Принаймні є істотні підстави так вважати, адже склалося так, що свій творчо-професійний шлях у сфері, яка згодом виявилася «графічним дизайном» — я розпочала ще з ранніх дитячих років.

Ще тоді, у дошкільному віці, коли «вроджена схильність і здібності унаочнювати образи підручними засобами» — втілилася у перших настінних ескізах фломастерами у дитячій кімнаті,

Багато хто із родичів і знайомих, що були вимушеними відвідувачами цієї експозиції — відзначали їх, швидше як «неординарні каракулі» й місцями, навіть вбачали «явні вияви таланту» 

Тому уже невдовзі, в пяти-шести річному віці, мати віддала мене у художню школу, в якій я провчилася, за сукупністю, більше п’яти років.

Хоча, певною мірою, можна сказати, що художнє навчання відтоді і не припиняється, адже щоби тримати руку на пульсі тенденцій, інновацій та варіацій сучасного дизайну – я постійно цікавлюся предметом.

І вже зараз можу точно стверджувати, що абсолютно неважливо, чи було основною причиною мого вступу до художньої школи:

  • Прагнення матері допомогти розвинути здібності до образотворчості — завдяки вивченню теорії і практики застосування різних технік, характерних особливостей різних стилів тощо.
  • Чи поштовхом стало стійке бажання матері “врятувати від моєї постійно діючої експозиції” вітальню з її улюбленими блакитними шпалерами

Найголовніше, що ще тоді я зрозуміла з чим пов’яжу своє життя.

Зосереджуючись на «дорослому» розумінні професії, необхідно розпочати з того, що стартувала моя дизайнерська діяльність десь в 15 років, адже тоді я вступила до Львівського фахового коледжу Української академії друкарства на спеціальність “Графічний дизайн”.

тут би скан диплому

Під час навчання тут мені вдалося освоїти основні засоби, ідеї та підходи до сучасного дизайну, а також реалізувати декілька проектів, причому як суто комерційного характеру, так і волонтерських. 

Після закінчення коледжу, відчуваючи певну неповноту теорії і практики, я прийняла рішення продовжити навчання в академії друкарства на тій же спеціальності.

Навчаючись тонкощам професії та напрацьовуючи професійний підхід на практиці численних взаємодій з різного роду Замовниками дизайнерських макетів — зрештою вдалося отримати не лише базові знання та вміння.

Немаловажливо, що цей період дав змогу осягнути тонкощі процесу з’ясування «справжньої потреби яка стоїть за замовленням на дизайнерський макет».

І котра, на жаль, досить часто майже не фігурує у формальних пунктах як усних, так і письмових технічних завдань чи то пак «брифів».

Цей навик, у свою чергу, допоміг сформувати перевірене часом уявлення про методи ефективної комунікації з Замовниками, а також про міру креативності у кожному індивідуальному випадку.

Звісно ж, дизайн як професія для мене був би неможливим без:

  • володіння необхідним програмним забезпеченням (Adobe Ilustrator, Photoshop, Corel Draw),
  • розуміння принципів кольорознавства, каліграфії і композиційності
  • панорамного уявлення про фірмовий стиль (айдентику брендів) в цілому та зокрема про логотипи і бренд-буки
  • знання неочевидних особливостей підбору і застосування шрифтів
  • засвоєння теорії про друк та специфіку виготовлення поліграфії
  • осягнення загальної характеристики візуальних комунікацій
  • практики напрацювання рішень для упакування різного роду продуктів
  • тощо

Проте, мабуть, щонайважливіше із того, що мені вдалося засвоїти за, сукупно майже десятирічну дизайнерську практику — це потреба бути наполегливою у кожній своїй роботі, а також — не лякатися важкої/складної праці. Й особливо — «нечітких умов замовлень»

Саме нечіткість брифів, часто, крім «головоломки», ще й можливість розкрити справжню потребу, “що стоїть за замовленням — вийшовши за його рамки», а отже, надавши простір креативності.

Наявність простору для творчості у роботі — дає відчуття, що це хобі, а сама вона, згідно з відомими словами Діани Сантос та моїми власними відчуттями — є нічим іншим як шляхом до вирішення нових проблем.

Вирішуючи доволі поширену проблематику «невиразності чергового бренду» на умовах фрілансу ­— я уперше дізналася і про ідею нетипової агенції.

А уже за деякий час – охоче відгукнулася на пропозицію розробити та унаочнити основну айдентику цікавого проекту та отримати статус співзасновниці агенції “Маркетерня

Повне портфоліо розміщене окремо, на спеціальному ресурсі

А нижче — візуалізовані грані бренду “Маркетерня”, які мені видаються прикметними для безпосереднього ознайомлення тут:

Позаяк чинна в Маркетерні “медична концепція” передбачає, що можливість співпраці спочатку загально обговорюється на первинній консультації,

Щоби розпочати діалог — надсилайте відповідного змісту запит нижче або ж телефонуйте чи пишіть мені